День Збройних сил України на сайті Верховної Ради називають одним з найважливіших національних свят. 6 грудня 1991 року парламент ухвалив закон “Про Збройні сили України”. І дехто досі вважає саме цю дату початком створення Армії України.
Та нагадаймо собі, що цей день збігається з початком Першого Зимового Походу армії УНР 1919 року. Український інститут національної пам’яті розповідає про початки Українського війська в сучасному його розумінні та його організацію, легендарних командирів, роди військ, однострої та відзнаки, зброю, найвизначніші військові формації та бойові операції 1917-1921 років. Історія військових формувань на теренах України сягає часів Русі і до сьогодення.
Збройні сили України у 1990-х і 2000-х роках залучалися до виконання миротворчих місій у складі міжнародних контингентів під егідою ООН.
А у 2000-х почалося масове скорочення армії та ліквідація озброєння… Чого б то?
У 2014-му знекровлені збройні сили України почали змінюватися! Чинні на початок військової операції війська станом на осінь 2014 року зазнали серйозних втрат у техніці і у особовому складі.
З 2015 року в українському війську почалася дерадянізація. Поступово змінювалися старі совєцькі нагороди та звертання, вітання і назви. Почався розвиток, який був вкрай необхідним для протистояння головному ворогові нашої країни. Збройні сили були готові виконати своє конституційне завдання з оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
2019-2021 рік — … (замість крапок ви знаєте, що підставити)…
З 24 лютого 2022 року всі види військ відкрито протистоять збройним силам росії під час російського вторгнення в Україну.
На сьогодні у світовому рейтингу за версією Global Fire Power, Збройні сили України на 15 місці серед найпотужніших армій світу. За 2023 рік Україна піднялася в ньому на сім позицій.
Довіра українців до Збройних Сил України становить 93%, що є найвищим рівнем серед державних та суспільних інституцій.
Абревіатура ЗСУ стала найупізнаванішою. Ці три літери стали символом на рівні з Тризубом. «Слава ЗСУ!» — вигукують діти на вулицях мирних тилових міст! «Віримо ЗСУ!» — плачуть старенькі на щойно звільнених територіях. «Чекаємо ЗСУ!» — пошепки кричать ті, хто опинилися в окупації…
Пишаємося!
Захоплюємося!
Обожнюємо!
Віримо!
Оплакуємо втрати. Святкуємо здобутки. Наближаємо Перемогу!
Тож поки наші Збройні сили рятують наші із вами життя і свободу, ми зобов’язані ЖИТИ, ДЯКУВАТИ і ДОНАТИТИ.
